Незважаючи на достаток різноманітних готових складів на полицях магазинів для городників, багато хто сьогодні віддає перевагу підживленню, приготованому самостійно. По-перше, це економить бюджет, по-друге, є впевненість у відсутності шкідливих речовин. Одним із популярних добрив у всі часи була і залишається зола, що використовується для підживлення квіткових, фруктових і овочевих культур. Щоправда, вносити її потрібно правильно, інакше можна нашкодити рослині. Розглянемо поради досвідчених городників про те, як підгодувати помідори золою і отримати гарний врожай.
Склад добрива
Зола – це органічна речовина, що утворюється при спалюванні рослинної сировини. Саме рослинної, без домішки пластику, барвників, лаків та інших токсичних речовин. Для отримання поживного органічного добрива спалюють деревину різних порід, солому різних злакових культур, гілки, листя, хвою, лушпиння, сухостій і т. д. Таке добро на городній ділянці завжди можна знайти, тому запастися підручним добривом буде легко.
Залежно від початкової сировини в різних пропорціях золу може містити сполуки: кальцію; калію; магнію; фосфору; марганцю; заліза; сірки; бору; кремнію та ін. Усього у складі органічного попелу налічується до 30 мікро- та макроелементів, крім азоту.
Важливо! Азот при горінні випаровується, тому його в золі немає. Цей факт необхідно враховувати при приготуванні підгодівлі: азот рослини повинні отримати з інших джерел.
Найбільше значення для томатів мають декілька елементів:
- Калій. Відповідає за дозрівання та якість плодів, правильний розвиток стебел. Підвищує імунітет рослин, допомагає їм боротися із грибками, фітофторою. При нестачі калію плоди мають потворну форму, дозрівають нерівномірно, листя сохне з країв.
- Фосфор. Необхідний для засвоєння азоту та калію, впливає на правильне формування кореневої системи, сприяє активному цвітінню, а також утворенню зав’язі. При нестачі фосфору помідори набувають фіолетового відтінку, відстають у рості.
- Натрій відповідає за вологообмін – регулює поглинання та випаровування рідини. При нестачі натрію томати погано переносять посуху, листя покривається сіро-коричневими плямами.
- Магній. Безпосередньо бере участь у фотосинтезі. Регулює енергію зростання та розвитку. При його дефіциті томати повільніше ростуть, цвітіння затримується часом до критичних термінів, коли помідори у відкритому ґрунті вже не встигають визріти.
- Кальцій. Один із найважливіших елементів для отримання врожаю томатів. Він бере участь у транспортуванні корисних речовин, відповідає за їх всмоктування, правильне зростання стебел та розвиток коренів. Прискорює фотосинтез та ферментоутворення. Нестача кальцію найчастіше проявляється утворенням щільних білих прожилок усередині плодів, що робить їх жорсткими, несмачними.
Крім того, підживлення рослин золою сприяє:
- розкисленню кислих ґрунтів;
- швидкому розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів;
- захисту від грибкових та бактеріальних хвороб, боротьбі зі шкідниками (блошками, попелицями, слимаками, равликами);
- підвищенню імунітету рослин (а отже, морозостійкості);
- швидкому загоєнню зламів або зрізів (при опудренні попелом);
- оздоровлення ґрунту.
Види підживлення
Застосування золи для помідорів можливе на всіх етапах вирощування:
- під час підготовки грунту під посадку томатів шляхом додавання під час перекопування;
- для обробки насіння перед посівом на розсаду – для прискорення сходів;
- при висадженні розсади;
- до цвітіння;
- під час цвітіння, щоб рослини не скинули зав’язь та її утворилося достатньо;
- під час вегетації – для збільшення врожаю чи боротьби з хворобами та шкідниками.
Обробляють томати чи ґрунт під ними як у закритому, так і у відкритому ґрунті різними способами. Розчин, відвар, настій може використовуватися для кореневого або позакореневого підживлення. Сухий спосіб заключається в внесенні в ґрунт, присипанні ґрунту зверху, опудрюванні кущів.
При цьому перевага позакореневої обробки або підживлення золою томатів у теплиці (плівкової, зі скла або полікарбонату – не важливо) – закритий простір. Розчин або попіл, що потрапив на попередньо зволожене листя, не змиється дощем. Достатньо просто на якийсь час закрити вікна та двері.
Не слідуйте принципу «кашу маслом не зіпсуєш». Надлишок золи може лише погіршити харчування томатів, а отже, позначиться на врожаї. Використовуючи підживлення, не перевищуйте рекомендованих пропорцій.
Зола до висадки рослин
Оптимально вносити золу під час копання грядки. Робити це можна як восени, так і навесні. Якщо на ділянці земля дуже важка та кисла, можна провести процедуру двічі: восени та навесні. На один квадратний метр беруть від 150 до 200 г золи. Її розподіляють по поверхні ґрунту, а потім закладають шляхом скопування.
Такий спосіб хороший тим, що дає достатньо часу для розвитку корисних мікроорганізмів, а також завчасного розкислення ґрунту. Але якщо час з якихось причин було втрачено, надолужити втрати можна буде прямо під час висадки розсади.
Поліпшити схожість насіння та подальше зростання сходів дозволяє вимочування насіння у м’якому зольному розчині. Пропорції наступні: на 2 літри гарячої води – столова ложка подрібненої в пил та просіяної золи. Просіювати обов’язково, щоб на насіння випадково не потрапили дрібні частинки попелу – це може їх обпекти. Розчин необхідно вистояти добу, потім процідити. Тепер можна замочувати в ньому насіння (їх потрібно занурити в нього на 3-6 годин).
Полийте таким розчином сходи у фазі двох справжніх листочків. Це дасть їм необхідну енергію, дозволить рости міцними до висадки на постійне місце.
Підживлення під час вегетації
Дерев’яною золою можна підгодовувати томати протягом усього періоду вегетації. Якщо час внесення підживлення в ґрунт навесні чи восени було втрачено, можна виправити ситуацію, додавши зольну пудру в лунки при посадці розсади в ґрунт.
- У кожну лунку додають склянку золи, ретельно перемішують, щоб її частинки не пошкодили коріння помідорів, вливають по літру води.
- У калюжі, що утворилися, висаджують помідори і присипають землею. Звичайно, поливати після цього розсаду не потрібно.
Такий спосіб також знижує стрес рослин після пересадки. При його використанні за 2 тижні доведеться знову підгодувати помідори – тепер зольним настоєм. Готують його так: склянку золи заливають відром води та настоюють протягом 3–4 днів. Томати попередньо поливають звичайною водою, потім вливають під кожне коріння по літру настою.
У період цвітіння та формування плодів зола, як уже говорилося, сприяє утворенню багатої зав’язі, росту та дозріванню плодів із чудовим смаком. Для цього помідори можна підгодовувати як сухою золою, так і її розчином шляхом поливу або обприскування.
Сухе підживлення проводять, розсипаючи по склянці речовини під 4 кущі на попередньо зволожений грунт. Такі обробки можна повторювати кожні 2 тижні.
Можна підгодувати помідори золою у вигляді розчину. Щоб приготувати його, потрібно змішати півсклянки золи з 10 літрами води і дати настоятися близько 4-5 годин. Потім під кожен кущ вносять по півлітра розчину.
Добре реагують томати і на позакореневі підживлення – обприскування зольним відваром. Для приготування 300 г зольного порошку заливають відром води і кип’ятять півгодини. Потім дають охолонути і настоятися, доливають води до об’єму 10 л, додають 30-40 г будь-якого мила (краще без запаху), щоб розчин краще прилипав до листя. Обробку проводять у суху погоду, увечері, коли вже не так спекотно. Інакше можна спалити листя.
До речі, такі обробки допомагають і у боротьбі з хворобами та шкідниками.
Використовуйте для відлякування комах опудрювання золою. Під час поливу ретельно окропіть листя, а потім густо посипте на нього просіяний зольний порошок. Цей спосіб менш витратний за часом, але дозволяє відлякувати попелицю, слимаків, колорадських жуків, блішок. Обробку помідорів на відкритих грядках необхідно проводити в суху погоду, щоб дощ не звів нанівець усі зусилля.
Способи внесення золи, як і дозування, не залежать від того, відкритий це ґрунт або теплиця. А оцінити користь від підгодівель можна навіть зовні: рослини практично на очах набувають соковитого зеленого забарвлення, стають м’ясистими.
Щоб не зашкодити
Як і будь-яка справа, підживлення вимагають дотримання певних правил. Інакше можна або звести всі зусилля до нуля, або взагалі нашкодити посадкам. Отже, що робити не можна?
- Не вносіть золу в ґрунт, РН якого вище 7, оскільки це тільки збільшить Ph, а це перешкоджатиме засвоєнню рослинами поживних речовин – вони набудуть незасвоюваної форми. З цієї причини не можна вносити зольне добриво разом із вапном.
- Не вносіть золу, взагалі не знаючи кислотності. Велика ймовірність попередньої помилки (рівень кислотності ще більше впаде).
- Не змішуйте золу з гноєм або аміачною селітрою: вміст азоту в такій суміші різко падає.
- Не проводьте зольні підживлення помідорів до появи 2 справжніх листків (у цей час для рослин набагато важливіше азот).
- Не закладайте золу в лунки при висадці просто так. ЇЇ треба перемішати з ґрунтом (інакше можна «спалити» ніжне коріння).
- Не додавайте зольний порошок до рослинного компосту: це перешкоджає накопиченню в ньому азоту. Азотні добрива взагалі краще вносити окремо з калійно-фосфорними: одні навесні, інші восени.
- Зберігати золу можна не менше ніж півроку, але при цьому намагайтеся, щоб вона весь час залишалася сухою. Інакше концентрація мінеральних речовин у ній падатиме.
Зола – цінне добриво органічного походження. І якщо використовувати її розумно, дотримуючись всіх тонкощів, можна допомогти своїм томатам вирости міцними, здоровими та врожайними.